ЗМІ: Як виноградівський міліціонер організував вбивство родички та став активістом

Кривава неділя 2006 року

Ця трагічна подія трапилася в маленькому селі на Хустщині задовго до появи смартфонів та соціальних мереж, проте пригриміла на всю Україну, – пише thickpolicy.media.

Недільного ранку, 2 квітня 2006 року, 77-річна жителька с. Кошельово як завжди пішла до сараю аби покормити худобу. Донька в цей час була на ринку, де з чоловіком продавала килими, а вдома з бабусею залишилася тільки її 16-річна онучка.

В цей час на територію будинку проникли троє злочинців, яких підвіз голова угрупування на  своєму автомобілі марки ВАЗ-2108.

Декілька сильних ударів холодною зброєю не залишили похилій жінці жодного шансу на життя. У цей час двоє інших спільників увійшли в будинок, де нанесли два важких удари онучці загиблої та зв’язали їй кінцівки та рот скотчем і мотузкою, накинувши на нерухоме тіло пальто.

Передбачлива родина підприємців надійно оберігала свої статки, то ж банда злочинців знайшла всього 300 доларів, два золоті персні, кольє та сережки.

Люті бандитів не було меж – зловмисники перерізали всю мебель в пошуках омріяних 50 000$, які їм обіцяв головний зачинщик нападу – на той час 26-річний уродженець с. Великі Ком’яти, інспектор ІТГ Виноградівського району РВ УМВС в Закарпатській області…

«Навідником був родич»

Вивільнивши ноги та перехилившись через віконце онучка вбитої жінки побігла до сусудів, де в немисленому горі розповіла про напад розбійної групи. Стурбовані сусіди терміново повідомили шокуючу звістку батькам дівчинки та викликали міліцію.

Інформація про резонансне вбивство того ж дня дійшла до керівництва МВС, то ж довкола слідства одразу було зібрано цілу армію досвідчених місцевих та обласних оперативників, які одразу зійшлися на думці, що напад організовували досвідчені злочинці.

В ході огляду будинку правоохоронці виявили, що, серед іншого, злочинці викрали відеокамеру Sony, травматичний і газовий пістолети та два мобільних телефони марки Samsung.

Виноградівські ринки потрапили під пильний контроль правоохоронців, адже саме тут тодішні злодії намагалися збути крадене майно. Через декілька днів викрадені мобільні телефони дали сигнал для пошуку злочинців – міліціонери зафіксували номер телефону, який належав постраждалій сім’ї з Кошелева.

Під приціл оперативників одразу потрапили троє мешканців с. Великі Ком’яти – Дору Іван, Ильтьо Іван та Караманич Андрій.

Один з чоловіків винаймав квартиру в Мукачеві та був затриманий під час походу до продуктового магазину, інших двох того ж дня затримали у рідному селі. Залишався четвертий, головний злочинець банди.

Так, того дня найшокуючою інформацією для оперативників став той факт, що очільником кримінального квартету та основним зачинщиком виявився 26-річний працівник поліції та родич родини потерпілих – СЕРГІЙ ВОЛОШИН.

«Навідником був родич» – назва статті, за авторством журналіста Івана Ладжуна, що вийшла 22 квітня 2006 року в офіційній газеті «Вісті Міліції»  й описує події, що мали місце 2 квітня у с. Кошельово та публікується нижче для підтвердження вищевикладеного.

З поваги до загиблих автор змінює імена постраждалих та, в інтересах міліції, називає Сергія Волошина вигаданим іменем Олег, про що зазначає для читача на сторінках газети.

Зібрав банду та розраховував «підняти» 50 000 $

Із осені 2005 року до весни 2006 року Сергій Волошин та троє його спільників Дору Іван І., Ильтьо Іван І. та Караманич Андрій В., вели спостереження за будинком родини Пушкашів – місцевих підприємців та родичів Сергія Волошина.

Молодший лейтенант міліції Волошин не з чуток знав про статки кошелевських підприємців – бізнес з продажу килимів на той час приносив непогані гроші. За підрахунками Волошина, в разі успішного пограбування він міг розраховувати на 50-100 тисяч доларів «легких» грошей.

Тоді, будучи працівником міліції, Сергій Волошин зустрічається зі своїм знайомим, який переховувався від органів та ставить йому ультиматут – гроші, або здача правоохоронцям.

Розгублений злочинець повідомив Волошину, що немає коштів. Саме тоді Сергій запропонував йому план з пограбування своїх багатих родичів. Разом вони підключили до справи ще двох згадуваних товаришів з с. Великі Ком’яти.

Відслідкувавши спосіб життя родини підприємців, в ніч на 2 квітня 2006 року, банда здійснила зпланований Волошином напад. Як пише журналіст Іван Ладжун, Сергій Волошин рекомандував – «бабку «мочити», малу зв’язати».

Після кривавої оборудки Волошин, вдягнутий у міліцейську форму, на своїй автівці розвіз злочинців по домам, забравши частину викраденого майна.

Після розкриття злочину на вбиту горем родину Пушкашів чекали понад шістдесят судових засідань, які тривали довгі шість років.

Корупційно-міліціонерська машина робила усе, аби мінімізувати покарання вбивцям.

На щастя, жага до справедливості перемогла. Після усіх можливих апеляцій, касацій, експертиз та бажання Волошина прикинутися божевільним, усіх вбивць таки було покарано та відправлено в місця позбавлення волі.

Сергій Волошин відбував покарання в Менській виправній колонії (№91), призначеній для екс-правоохоронців. У відомій буцегарні свого часу відбували терміни Юрій Луценко, Ігор Зварич та Олексій Пукач.

Нині, в маленькому місті Виноградів Волошин розповідає, що ніколи не був засудженим, не мав причетності до вбивства, не відбирав життя рідної людини, бабуся Пушкашів жива, а він й взагалі відтепер являється громадським активістом!

Пані Пушкаш Ольга зі сльозами на очах згадує події 14-річної давності, коли квартет негідників відібрав життя найдорожчої їй людини – її матері, та погодилася надати коментар з приводу участі «громадського активіста» в цьому злочині:

У розмові жінка розповідає – після злочину та завершення терміну перебування в колонії, Волошин ні разу не зв’язувався з їх родиною, щоб принести свої вибачення. Не побачили вони від нього бодай одної гривні компенсації з усього того, що призначив у вироці суд.

Із маргінала та зека в громадські «активісти» – так вигідніше

Пройшов час, злочинці вийшли з колоній на волю.

З часом він й взагалі успішно опанував інтернет та вирішив стати блогером – активістом.

На початку нової кар’єри Волошина, в серпні 2016 року місцеве видання «Голос Карпат» опублікувало відеосюжет «Ком’яти: Активісти запідозрили чиновників у розкраданні коштів на будівництві стадіону», в якому відсидівший Волошин розповідає про корупційні оборудки Наталії Костелеби-Веремчук, яка головувала в селі в 2013 році, коли було виділено кошти на стадіон.

Тоді ніхто не міг і подумати, що через декілька років Волошин та Костелеба-Веремчук почнуть товаришувати, а з часом й взагалі офіційно стануть кумом та кумою.

А ось скріншот та відео із судового засідання по обвинуваченню Євгенія «Білого» Дребітка:

Нещодавно Дребітка затримали біля будівлі СБУ в м. Ужгороді за вимагання грошей.

До цього чоловік потрапляв в поле зору правоохоронців по боротьбі з обігом наркотиків.

Окрім вимагання грошей Дребітка звинувачують у нападі на свого конкурента Владислава Русина.

Сергій Волошин – головний громадський адвокат та, при потребі, замовний активіст Євгенія Дребітка. Уся його псевдодіяльність проти розповсюдження наркотиків – не більше ніж робота на знищення конкурентів його товариша.

Ось інфа про конфлікт Дребітка і Русина від місцевого журналіста В. Глаголи:

Вище в статті ми публікували відео з суду де Волошин захищає саме Євгена «Білого» Дребітка.

А ось вже у фейсбуці активіст щиро радіє затриманню конкурента «Білого» – Влада Русина:

Висновки робіть самі.

Відтак, нічого дивного, що саме хлопці Дребітка надавали Наталії Костелебі приватну охорону, що в минулому зафіксували ЗМІ.

Можна тільки здогадуватися хто кидав гранату у двір депутатки Виноградівської міськради Еліси Сідей, коли та критикувала Наталію Костелебу-Веремчук.

Примітно, що цим кроком хтось «вбив двох зайців», адже після тих подій наївна депутатка стала найкращим другом кума скандальної чиновниці та відчепилася від неї.

Разом з виноградівською родиною Шерегі, які пишуть пости депутатці, Еліса Сідей та Волошин стали вогнищем замовних політичних скандалів, використовуючи для своїх цілей ФБ та сайт екс-регіонала Івана Бушка «Голос Карпат», головним редактором якого є екс-голова Виноградівської РДА та подільник Костелеби – юний Василь Кіш.

Разом вони роблять усе, аби напередодні виборів завоювати прихильність місцевих «слуг народу» на чолі з скандальним нардепом Андрієм Жупанином.

Невже не зрозуміло навіщо Наталія Костелеба-Веремчук оточила себе кумом-вбивцею та рекетирами?

Як можна вболівати за вбивцю-активіста?

Хто насправді фінансує місцевих активістів? Далі буде…., – пише thickpolicy.media.

Відправ другу:
Залишіть коментар