Закарпатські поліцейські розкрили унікальні архівні матеріали про депортованих у післявоєнні роки німців (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні в Головному управлінні Нацполіції Закарпаття відбулася акція передачі Державному архіву копій матеріалів – справ депортованих за радянських часів німців, яких репресували та «без права повернення» вислали у Сибір.
115
Передані до Державного архіву начальником ГУНП в Закарпатській області Сергієм Князєвим документи мають стати підґрунтям для подальших розслідувань. «Ми не можемо повернути загублені життя, але ми зможемо повернути людям їх чесне ім’я», – зауважив полковник Князєв.

Йдеться про архівні справи, заведені Управлінням МВС у Закарпатській області у 1948-1949 рр. на окремих корінних представників закарпатської німецької громади, яка у березні 1946 року за розпорядженням НКВС СРСР за національною ознакою була депортована у Тюменську область, Росія (всього — 2670 чоловіків, жінок та дітей), на «вічне поселення» «без права на повернення» до рідних місць колишнього проживання в Закарпатті.

Цінність цих справ полягає в тому, що вони, можливо, складають останню збережену частину матеріалів, які стосуються обставин депортації закарпатських німців у Тюменську область, тоді як всі інші за вказівкою ЦК КПУ Української PCP його представниками і участю місцевих партноменклатурних працівників у липні-жовтні 1990 року були вилучені з колишнього партійного архіву обкому КПУ. А потім знищені як такі, що начебто спотворюють уявлення про політику компартії і радянського уряду в національному питанні. Насправді, що очевидно, — з метою приховати пряме відношення обласних партійних органів до цієї репресивної акції.

«Це унікальні документи. Адже стосуються тих людей, які, фактично, постраждали ні за що. Їх вислали. А коли вони зрозуміли, що нема ніякої небезпеки, повернулися. Але тут їх знову зустріли ті, хто їх і виводив. Відтак – людей знову засуджують. Знову висилають», – охарактеризував зміст матеріалів голова Закарпатського крайового проводу політв’язнів Іван Коршинський.

Олександр Петік – заступник Голови Закарпатської обласної державної адміністрації висловив подяку Головному управлінню Нацполіції Закарпаття за відкриття документів та винесення їх на загальний огляд. Олександр Владиславович зауважив, що сьогоднішня акція передачі документальних справ важлива ще й тим, що відбувається напередодні чорної дати – 70-ї річниці від депортації німців у Сибір, що вшановується 6 березня цього року. «Подія, заради якої ми всі сьогодні зібрались, свідчить про те, що нова поліція демонструє не лише силу, але й високий інтелект, людяність і поцінування історії. Сьогодні ми разом перегортаємо цю сторінку репресії», – відмітив Олександр Петік
116

117
Із словами подяки виступив і директор Державного архіву в Закарпатській області Місюк Михайло Дмитрович. «Важливим моментом цієї ситуації є збагачення нашого архіву. Цы документи – свідчення того, як люди відстоювали свої інтереси, свою долю», – зазначив директор архіву.
Про цінність та цікавість до знахідки, роботу над матеріалами розповів Корсун Олексій Михайлович – засновник “Редакційно-видавничої групи обласної книги “Реабілітовані історією”. Дослідник розповів, що подібні матеріали збереглись розсипом. Багато з них було знищено, щоб не «псувати імідж» радянської системи. Але, на щастя, в архівній базі Головного управління поліції вони збереглися і тепер відкривають перед нами невідому сторінку нашої історії.

Очільник Нацполіції Закарпаття Сергій Князєв наголосив: «Сьогоднішня акція – результат спільних зусиль, великої роботи, яку потрібно продовжувати і надалі. Тепер в Україні війна. Люди, які прийшли до нас зі сходу країни, а таких переселенців є близько 10 тис., є жертвами війни, свідками всіх тих подій, які відбуваються на Донбасі. І сьогоднішня акція є підґрунтям для того, щоб збирати документальну базу не лише про події 40-х років минулого століття, а й про події воєнного сьогодення».

Підсумував сказане та подякував усім, хто був залучений до роботи над цими архівними справами, начальник сектору документального забезпечення Сергій Валерійович Шалда. Правоохоронець зауважив, що подібних документів у нас є близько 30 тис. Сьогодні ж представили 18. Наявна архівна база є відкритою. Ми раді будемо вітати дослідників, що мають бажання опрацьовувати матеріали. «В історії є багато білих плям. Ми будемо старатися, щоб таких плям ставало менше», – підкреслив полковник Сергій Шалда.

Відправ другу:
Залишіть коментар