Закарпатський нардеп розповів про вжиті ВРУ заходи щодо протидії булінгу

В нашому лексиконі тепер частіше буде вживатися іноземне слово булінг.

Валерій Лунченко, народний депутат України

В парламентській газеті «Голос України» за 18 січня поточного року опубліковано Закон № 2657-У111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Він був проголосований в цілому торік 18 грудня і вже з 19 січня в цьому році вступив у дію.

Варто поспілкуватися щодо змісту закону, адже в нашій державі системи запобігання цькуванню досі не було. Про те, як зазначено авторським колективом законопроекту, серед підлітків, що навчаються у вітчизняних закладах освіти, як і в багатьох інших країнах, набувають поширення випадки психологічного тиску, жорстокого ставлення, фізичного насильства, агресії та інших дій, що вчиняються з метою викликати страх, тривогу та підпорядкувати особу своїм інтересам.

Характерно, що часто булінгу з боку підлітків піддаються не лише діти, а й дорослі – викладачі, технічні працівники та інший персонал. І це відбувається за особливості зовнішнього вигляду, переконання, поведінку, через різні життєві обставини, наприклад, неблагополуччя у родині, виховання дитини без батька (матері) тощо.

А існуюча статистика Дитячого фонду ООН стверджує, що близько двох третин дітей стикалися з цим ганебним явищем в колі однолітків. Разом з тим, дуже часто жертви цькування не розповідають про це своїм батькам, а свідки знущань не реагують через острах піддатися аналогічному знущанню.

Прийнятий Закон, по-перше, дав чітке визначення булінгу (цькуванню) як діянням учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильству, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

По-друге, він встановлює за доведений факт булінгу адміністративне покарання у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (зараз це 850-1700 грн.) або громадські роботи від 20 до 40 годин. В разі, якщо цькування вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення стягнення, рівень покарання практично подвоюється. А стосовно малолітніх або неповнолітніх осіб від чотирнадцяти до шістнадцяти років стягнення застосовується до батьків або осіб, що їх замінюють.

Відповідні зміни крім Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено і в Закон України «Про освіту», яким доповнюються обов’язки керівників освітніх закладів, права учнів, їх батьків, педагогів та інших залучених в освітній процес людей.

Тепер, якщо керівник освітнього закладу не повідомить про факт цькування уповноваженим підрозділам органів Національної поліції, то його оштрафують на 50 – 100 неоподаткованих мінімумів або відправлять на виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Батьки, вчителі, вихователі, няні, бібліотекарі, педагоги, доценти і навіть професори можуть звернутися до керівництва або засновника закладу освіти і поскаржитися на цькування з боку дітей, батьків, колег чи керівництва. І цим заявам повинен бути забезпечений належний розгляд, розслідування і в решті-решт вжиття заходів законного впливу.

На мій погляд, запровадження зазначеної системи реагування на прояви цькування суттєво посприяють посиленню профілактики цього явища і, сподіваюся, викорененню його з нашого життя в освітній галузі країни.

Це один з прикладів позитивної ролі моїх колег – депутатів у налагодженні доброї морально-психологічної атмосфери у суспільстві. Побільше б справді таких прикладів!

Валерій Лунченко, народний депутат України