Корупція Богдана Андріїва та Станіслава Карташова – страждають навіть сусідні Ужгороду села

Жителі сіл Коритняни та Кінчеш, які входять у єдиний орган місцевого самоврядування, страждають від протиправних дій керівництва обласного центру та КП “Водоканал м.Ужгорода”.

Справа в тому, що питна вода для жителів обласного центру забезпечується, зокрема, і за рахунок видобування її на території цих сіл.

Внаслідок функціонування водозаборів КП “Водоканал м. Ужгород” у селах відбувається пониження рівня водоносних пластів, що призводить до зникнення або значного зниження рівня води у верхніх водоносних пластах. Фактично, через діяльність комунального підприємтсва, жителі Кінчешу та Коритнян позбавлені можливості добувати власну воду – криниці селян майже пусті.

Така зона називається депресійною лійкою. Досвід Львівської області, в даному питанні, є показовим.

Там місцева влада виявилася відповідальною, та прийняла відповідні положення для відшкодування витрат за надані послуги з водопостачання населенню, яке проживає у зоні депресійної лійки – 32 села в 2007 році!

Відшкодування здійснюють за фактичними прямими витратами ЛМКП «Львівводоканал», яке щоквартально проводить розрахунок водоспоживання населення зони депресійної лійки на основі фактичної реалізації води за звітній період у натуральних показниках та за встановленою ціною.

Коритнянська сільська рада замовила геологічні дослідження на предмет визначення шкоди, яка наноситься території внаслідок видобування питної води КП «Водоканал міста Ужгорода».

На замовлення сільради у вересні місяці було проведено комплекс геологічних досліджень на предмет визначення депресійної лійки по «Минайському водозабору» в районі сіл Коритняни і Кінчеш Ужгородського району.

Однак, керівництво Ужгорода в особі Богдана Андрієва та його заступника Василя Гомоная, відверто ігнорують геологічну проблему, яка склалася довкола жителей сусідніх обласному центру сіл.

Директору КП “Водоканал м. Ужгород” Карташову Станіславу було надано результати досліджень та відповідні висновки “Правобережної геологічної експедиції Державного підприємства “Українська геологічна компанія”, які доводять, що населені пункти Коритнянської сільради входять до зони так званої “Критичної депресивної лійки”.

Всупереч чинному законодавству України, мер Ужгорода та директор КП, за попередньою змовою, відмовляються розглядати питання введення механізму компенсаторної функції та погашення існуючої заборгованості жителів депресійної лійки перед Ужгородським Водоканалом.

Звісно, що мера обласного центру та Карташова Станіслава не цікавить той факт, що через діяльність Водоканалу, жителі Коритнян та Кінчешу не мають питної води у власних криницях.

Стратегія міськради та КП – щоквартальне підняття тарифів, при цьому не здійснюючи жодних кроків для покращення якості послуг та питної води.

Варто додати, що свердловини, з яких на території цих сіл добувається вода, несуть в собі потенційну загрозу – аж до техногенної катастрофи у вигляді масштабних провалів ґрунту – пише UN.

Чому керіництво міста та Водоканалу не розробляють положення про компенсацію вартості за надані послуги з водопостачання населенню, яке проживає у зоні депресійної лійки? Звісно, ці гроші легше “загубити” у невидимих витратах найкорупційнішого комунального підприємтва Ужгорода.

У період відкритої військової агресії РФ проти України та введення правового режиму воєнного стану, дії чиновників є нічим іншим, як геноцидом жителей України!

Додамо, що правові відносини у цій ситуації регулює Закон України “Про житлово-комунальні послуги“, ст. ст. 44, 47 Водного кодексу України, та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015 № 2868.

Журналісти просять представників Прокуратури Закарпатської області взяти до уваги інформацію поширену у ЗМІ та внести до Єдиного реєстру досудовних розслідувань повідомлення про злочин керівництва Ужгорода та КП “Водоканал м. Ужгород”.