Валерій Лунченко: про запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення

Екслюзивно для zak-insider.com, закарпатський нардеп Валерій Лунченко розповів про деталі запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Як відомо, у грудні 2017 року Верховна Рада України продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік.

Існування мораторію триває вже майже 15 років і тоді прийняття рішення про мораторій розглядалося як тимчасовий захід на час визначення стратегічних засад щодо такої землі та розробки відповідних законопроектів, що  врегулювали б усі деталі  функціонування ринку земель узагалі та  сільськогосподарського призначення зокрема.

За цей період нічого конкретного не відбулося, триває політична боротьба різних сил, які висувають свої аргументи, одні – за, інші – проти.  Вигадано десятки міфів,  якими лякають народ України. Ну, наприклад , такий: ‘ Як можуть дозволити продавати землі українського народу, це ж ніби продати душу дьяволу! ‘Або ж – не продавайте рідну землю, не продавайте душу народу! Сильно працюють пропагандисти і технологи.

Тим часом, мораторієм з великим комерційним успіхом користуються могутні агрохолдінги, які  різними шляхами зосередили у своїх руках сотні тисяч гектарів орендованих земель, якщо не мільйони. Господарюють собі, збирають врожаї, заробляють мільярди. А реальним власникам паїв, збанкрутілим сільгосппідприємствам, які також через  економічні негаразди поздавали землі в оренду більш спритним і хитрим  панам,  перепадають  крихти  з барського столу від вкрай заниженої орендної плати, як наслідок  відсутності альтернати щодо вирішення подібних господарських питань.

Поцікавтеся думкою багатьох вітчизняних і зарубіжних фахівців, і ви дізнаєтесь, що земельна реформа в Україні назріла, навіть вже перезріла, варто її активізувати і виходити на  фінішну пряму, тобто на прийняття законів.

Але вони все ще розробляються, і  в урядових структурах, і  в авторських колективах, створених у парламенті, в громадських фахових асоціаціях, і навіть в експертному середовищі Світового банку. А Міжнародний валютний фонд, розглядаючи можливість подальшого кредитування України,  вже, якщо не помиляюся, третій рік поспіль включає  до Меморандуму необхідність  покласти крапку у дискусіях і, нарешті, розпочати земельну реформу.

Про вимоги  Валютного фонду –  це окрема розмова, адже в світі дійсно дуже зацікавлені в українських чорноземах, і в лісі-кругляку, і в металобрухті. Зараз вже і в трудових мігрантах. Ну і щоб конкурентних галузей поменшало. Маю на увазі хімічну, металургійну, авіаційну, космічну промисловість та багато чого іншого.

Великі групи депутатів і в минулому , і в поточному році підписалися під спрямованим у Конституційний суд України зверненням щодо скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі, щоб у непарламентський спосіб почати впроваджувати ринкові відносини щодо земельної власності. Однак суд послідовно відмовляється розпочинати відповідне провадження. Очевидно,  має на це  підстави. Дуже активним супротивником мораторію є мій колега, член Комітету з аграрних питань та земельних відносин Верховної Ради, де і я працюю, Олексій  Мушак. Він педалює і згадані звернення до КС і самостійно реєструє відповідні проекти постанов парламенту. Однак поки що без успіху.

Моя позиція співпадає з платформою здорової частини парламенту. А саме, ринок землі повинен бути, в тому числі і земель сільськогосподарського призначення. Але при певних обмеженнях, які продиктовані здоровим глуздом і державницькою позицією.  Земля може продаватися лише громадянам України, розмір ділянок у власності повинен бути обмежений до 100 – 200 гектарів,  цю площу слід визначити на фахово-експертному рівні. Дозвіл на продаж повинен супроводжуватися створенням більш широких фінансових  можливостей для усіх бажаючих придбати землю для її використання за призначенням.. Тобто відкриттям спеціалізованих фінансових установ Які  б кредитували селян під заставу цих земельних ділянок і так далі, і так далі.. І, безумовно, повинні  бути всебічна підтримка держави процесам упорядкування власності на землю та контроль і запобігання  шахрайським діям доморощених та закордонних ділків.

Працюючи в парламенті, тим більше у профільному його Комітеті, стану  активним учасником процесу, якщо він, звичайно, буде запущений.