На Закарпатті журналістка виграла кримінальне провадження по доступу за 171 статтею ККУ

Хустський районний суд Закарпатської області виніс вирок голові Нижньобистрівської сільської ради за порушення права журналіста на доступ до інформації.

Суд ухвалив – визнати голову села винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), призначити штраф 200 неоподаткованих мінімумів – 3 400 гривень (звільнено на підставі акту амністії), відшкодувати судові витрати і витрати на правову допомогу потерпілої – 7 680 грн.

При винесенні вироку суд врахував, що відповідач удівець, сам виховує двох неповнолітніх дітей, до того ж у судовому засіданні свою провину повністю визнав і розкаявся.

Кримінальне провадження було відкрито за ст. 171, в якій ідеться про перешкоджання журналістській діяльності, зокрема і через незаконну відмову у доступі журналіста до інформації.

У п. 3 ст. 171 зазначено: дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Раніше Лариса Ступак, головний редактор газети «Сила народного контролю – Чоп», звернулася з двома інформаційними запитами до Нижньобистрівської сільської ради Хустського району.

В одному вона просила надати завірені протоколи засідань постійних депутатських комісій за 2015 рік, перелік земельних ділянок в селі Нижній Бистрий, що перебувають в оренді, а також документи, в яких зазначено умови цієї оренди; перелік ділянок і користувачів земель, що перебувають у постійному користуванні.

В другому журналістка просила надати завірені копії декларацій службових осіб Нижньобистрівської сільської ради і низку інших документів.

Відповіді запитувачка отримала не повні: щодо першого запиту голова сільради не надав завірених копій протоколів, а щодо другого – не надав декларацій. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 171

Важливість появи такого вироку важко переоцінити, вважає медіа-юрист Олександр Бурмагін, ГО «Платформа прав людини».

«Це перший приклад того, що за порушення права журналіста на інформацію може бути не тільки адміністративна, а й кримінальна відповідальність», – говорить він.

Можливість ставити питання перед правоохоронними органами про відповідальність за незаконну відмову у доступі журналіста до інформації на підставі статті 171 КК України з’явилась з лютого 2016-го року.

Юрист нагадує, що в експертному середовищі не було єдиної думки щодо необхідності кримінального покарання посадових осіб розпорядників. Більшість схилялась до вдосконалення порядку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст.212-3 КУпАП, в т.ч. збільшення штрафних санкцій і зазначали, що кримінальна відповідальність є не пропорційною ступеню суспільної небезпеки таких діянь.

«Маємо, що маємо і поява такої практики є зусібіч корисною для ЗМІ. По-перше, це реальні, підтверджені практикою аргументи в діалогах з недобросовісними розпорядниками. Тепер можна їм не тільки нагадувати про існування статті КК, а й про наявність конкретних вироків по ній. По-друге, самі розпорядники мають замислитися над наслідками своїх ігор в цій сфері, коли вони пишуть аби щось написати, щоб це якось виглядало схоже на підставу для відмови. І, по-третє, це приклад для інших журналістів того, що за свої права варто боротись. Мені здається, що 5 таких вироків можуть змінити розстановку і практику відносин між журналістами-запитувачами і розпорядниками в масштабах всієї країни», – коментує Бурмагін.

Щодо того, що чиновник не заплатить навіть штраф, то юрист все одно вважає обрану санкцію – потужним виховним моментом.

«Так, штраф було призначено і скасовано на підставі акту амністії, але компенсація судових витрат – майже 8000 гривень, і судимість протягом року – це, в будь якому разі, достатньо потужній виховний” момент», – говорить Олександр Бурмагін.

«Доступ до правди»