Суд визнав винним ректора УжНУ у вчиненні правопорушення

Водночас УжНУ офіційно визнав у суді, що “економічна ситуація в університеті не дозволяє вчасно сплачувати всі передбачені законодавством виплати”.

Ужгородський міськрайонний суд 1 серпня цього року розглянув матеріали Управління Держпраці у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ректора УжНУ Смоланки В.І. за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

Його звинуватили за 4-ма епізодами і то лише за січень-лютий 2017 року:

1. Смоланка В.І., перебуваючи на посаді ректора УжНУ, не забезпечив виплату заробітної плати через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці». Лише після тривалого зволікання Смоланка В.І. виплатив заробітну плату за першу і другу половину лютого 2017 року працівникам 3-х факультетів – інформаційних технологій, хімічного, біологічного – на суму 1 483 585,45 грн. Погодьтеся, Смоланка В.І. вміє “покрутити” цими 1,5 млн. грн. в корисливих цілях.

2. Смоланка В.І. не забезпечив виплату зарплати 3-м працівникам УжНУ за весь час щорічної відпустки не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки, чим порушив вимоги ч. 4 ст.115 Кодексу законів про працю України, ст. 21 Закону України «Про відпустки». При наданні щорічних відпусток в УжНУ в січні-лютому 2017 року такі виплати проведено на 20 днів пізніше від початку відпустки.

3. Смоланка В.І. не забезпечив при звільненні 2-х працівників з УжНУ проведення виплати всіх сум, що належать їм у день звільнення, чим порушив вимоги ч. 1 ст.116 Кодексу законів про працю України. З такими виплатами він зволікав понад два тижні.

4. Смоланка В.І. через невиплату в день звільнення всіх коштів 2-м працівникам не забезпечив виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, чим порушив вимоги ч. 1 ст.117 Кодексу законів про працю України.

Смоланка В.І. в судове засідання боягузливо не з`явився. Його представник вину Смоланки В.І. не визнав і пояснив, що “економічна ситуація в університеті не дозволяє вчасно сплачувати всі передбачені законодавством виплати у встановлені терміни, оскільки університет не володіє власними коштами, не має їх на окремих банківських рахунках і не отримує їх в готівковому вигляді, оскільки плата за навчання та інші додаткові послуги здійснюється в безготівковому вигляді і зараховується на спеціальні рахунки у Державному казначействі”.

Зауважимо, що це відверта брехня. Як же тоді, наприклад, на депозитах банків опинилися десятки мільйонів коштів УжНУ?

На якій підставі директор спорткомплексу УжНУ збирає готівкою мільйони гривень щороку за послуги басейну, спортзалу, стадіонів, тощо, та виписує якісь квитанції?

Натомість суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, акт перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування від 10 квітня 2017 року та інші зібрані докази, визнав Смоланку В.І. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.

Мабуть, через “скрутну економічну ситуацію” зі Смоланки В.І. не стягнули належний штраф.

До того ж, Смоланка В.І. затягнув судовий процес, відводив суддю, поки не закінчився тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення.