Корупційна схема “Індуси в УжНУ” може призвести до тяжких наслідків

Минулого тижня до обласного центру Закарпаття знову приїхало кілька десятків індусів.

80a26ebc89cf385f6ea26d5e4c114cab

Як виявили працівники прикордоної служби, у частинини з так званих гостей не було відповідних документів, а їх візит незрозумілий.

Як пояснює студент Раджит – вони приїхали подивитись, як тут вчаться студенти і одразу поїдуть додому.

“Як виявилось зворотніх квитків в них немає. Гляньте на торби, це більше схоже на переїзд” – пише на своїй сторінці в соцмережі фейсбук Томаш Лелекач.

Під кришуванням Управління міграційної служби, яка повинна рееструвати та моніторити пересування вказаних осіб, в Ужгород, через посередницьку фірму, вже прибуло біля 500 “студентів” УжНУ. Вони фіктивно зареєстровані, за окремою корупційно схемою, в гуртожитку університету, хоча жоден з них там не проживає!

Отже, є всі підстави вважати цей новий візит черговою аферою ректора УжНУ. Засоби масової інформації неодноразово розповідали про аферу Смоланки В.І. з студентами-індусами. Вперше, у 2014 році, без відповідних ліцензій та навчальних програм, до УжНУ було зараховано близько 400 студентів іноземців, переважно індусів.

Тоді, керівник вишу у змові з колишнім міністром освіти, оминувши десятки медичних навчальних закладів зарахував до факультетів медичного спрямування УжНУ групу студентів іноземців з Луганська, використавши для цього неіснуючу на сьогодні фірму-посередника Ексел-Ішан, зареєстровану на окупованій території України.

Так, згідно інформації оприлюдненої батьками студентів-іноземців в ЗМІ, вони сплачують за період навчання по $45 000. Проте УжНУ з цих грошей отримує тільки $2500 на рік.

Легко порахувати, що за навчання 500 студентів-іноземців, бюджет УжНУ щороку недоотримує різницю – більше 60 мільйонів гривень, яка, очевидно, осідає у кишенях керівних посадових осіб вишу, фірми-посередника, міністерства та міграційної служби.

В університеті відсутня обов’язкова в таких випадках паспортно-візова служба, яка у співпраці з міграційною службою повинна контролювати студентів громадян інших держав. Відомо, що відсутність окремого, передбаченого вимогами законодавства, гуртожитку для студентів-іноземців, нещодавно призвела до смертельної трагедії, коли в квітні цього року у приватній садибі було жорстоко вбито двох індусів.

Аферу керманича УжНУ також використовують як канал для незаконної міграції. Прикордонна служба України регулярно затримує нібито ужгородських студентів-індусів на державному кордоні України з ЄС.

А що вже й казати про відсутність у більшості з них належних медичних документів. Таким чином, жадоба наживи очільника УжНУ легко може призвести до епідеміологічних та інших проблем регіонального масштабу. ЗМІ вже повідомляло про ряд випадків “невідомих ” тяжких захворювань з прихованими фатальними наслідками серед дівчат обласного центру, які мали близькі контакти з студентами-іноземцями.