Вичерпні відповіді на запитання щодо декларування доходів – під час «гарячої лінії»

Черговий сеанс телефонного зв’язку – «гаряча лінія» з фахівцями управління податків і зборів з фізичних осіб відбувся в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області.
Дфс
Найбільше громадян цікавили питання щодо отримання податкової знижки, декларування отриманого дарунку, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан, декларування спадщини тощо.

Найкорумпованіші в Закарпатті?

View Results

Loading ... Loading ...

Наведемо ряд основних запитань, з якими громадяни звертались до працівників органів ДФС.

На «гарячу лінію» звернулася мешканка одного з районних центрів із наступним запитанням:

Чи потрібно сплачувати податок на доходи з фізичних осіб з вартості отриманого дарунку?

Відповідь:

Відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV ПКУ.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб. Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Розділу IV ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини (дарунку), що успадковується членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об’єкта спадщини (дарунку), що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи, прямо визначених відповідними нормами Розділу IV ПКУ (п. 167.2 ст. 167 ПКУ).

Також на «гарячу лінію» звернувся громадянин із Свалявщини із наступним запитанням:

Чи може чоловік скористатися правом на отримання податкової знижки за навчання дружини, яка не працює та не отримує заробітної плати?

Відповідь:

Відповідно до пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку може включити до податкової знижки суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Для використати права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім’ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.

Громадянин із Міжгір’я цікавився відповіддю на наступне запитанням:

Чи передбачено відповідальність для фізичних осіб за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан?

Відповідь:

Відповідно до 120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.).

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 р. IV ПКУ для відповідного року.

Мешканка Рахова звернулась із наступним запитанням:

Чи потрібно подавати декларацію фізичній особі, яка отримала спадщину, якщо вона оподатковується за нульовою ставкою податку ?

Відповідь:

Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодексу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими р.IV ПКУ для оподаткування спадщини (п.174.6 ст174 Кодексу).

Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Водночас, пунктом 179.2 ст.179 Кодексу визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Варто звернути увагу, що наступний сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо Деклараційної кампанії – 2016 відбудеться 21 квітня 2016 року з 14:00 по 15:00 за телефоном: 61-21-31.

Відділ організації роботи

ГУ ДФС у Закарпатській області