Як з’являються прогнози погоди на Закарпатті?

Сьогодні, в еру новітніх технологій, людина має нагоду дізнатись всю потрібну інформацію, навіть не виходячи з дому.

 

Це стосується і прогнозу погоди, який кожного дня охочі мають нагоду почути з екранів телевізорів, по радіо або в інтернеті. Однак мало хто знає, як саме формується прогноз погоди.

Як переконалися журналісти «М-Студіо», цей процес досить клопіткий та потребує максимальної точності як відповідних приладів, так і фахівця. Сьогодні в Закарпатській області діють дев’ять метеорологічних станцій. Всі вони, залежно від місця дислокації, мають певні відмінності у роботі.

Зокрема, Авіаційна метеорологічна станція Ужгород, яка знаходиться на території Ужгородського аеропорту, в першу чергу забезпечує польоти цивільної авіації.

Кожні півгодини працівники метеостанції заносять дані стану погоди на землі та в повітряних трасах: швидкість і напрямок вітру, хмарність, туман, температура повітря, видимість та інші погодні явища. Незалежно від того, приймає аеропорт літаки чи ні, це не є підставою зупинки роботи, кажуть працівники метеостанції.

Робота метеостанції полягає не тільки в авіаційній сфері. На території метеомайданчику знаходиться ряд приладів, які в комплексі охоплюють всі можливі погодні явища. Тут вимірюють швидкість та напрямок вітру, температуру та вологість повітря, видимість, рівень опадів та радіації.

Метеостанція працює й для аграрного сектора. На спеціальній ділянці метеомайданчика, яка завжди зорана, по центру знаходяться три термометри, які показують наземну температуру ґрунту, а також на глибині 10 сантиметрів.

Найстаріший пристрій, який знаходиться в арсеналі метеостанції – це так званий геліограф. Датується він ще 1959 роком та визначає кількість прямого попадання сонця в період доби. Завдяки спеціальній кулеподібній лінзі та паперовій стрічці метеорологи можуть з точністю сказати, скільки годин у світловому дні Ужгород перебував під прямою дією сонячних променів.

Всі дані метеостанцій заносяться на цифрові носії. Залежно від приладу частину цієї роботи виконують працівники, інші ж вносяться автоматично. Дані оновлюються кожні три години, для авіації – кожні 30 хвилин. Зрештою повну картину погодних умов формують синоптики.

Левова частка приладів – застаріла та потребує заміни. Як розповідає керівник обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук, сьогодні відомство не отримує належного фінансування, це відображається у роботі. І хоч сьогодні в арсеналі метеостанції є й нові прилади, охопити весь спектр роботи вони не можуть, а подекуди їхня якість не виправдовує очікування.

Інша сторона медалі – кадрове забезпечення. Враховуючи заробітну плату, яка значно нижча за середню по Україні, відомство потребує також додаткових спеціалістів. Робота ж тут вимагає максимальної віддачі – 24 години на добу, сім днів на тиждень.