Реставрація Невицького замку не може розпочатися через судову тяганину

Востаннє реставрацію Невицького замку проводили ще на початку 70-х років минулого століття. Після того пам’ятка архітектури поступово занепадала.

 

Не потрібна була фортеця ні сільській раді, на території якої знаходилася, ні районній чи обласній радам. Можна з впевненістю стверджувати, що об’єкт від повної руйнації рятували небайдужі волонтери. У результаті археологічних експедицій вдалося зібрати матеріал, що переконав світову спільноту у доцільності реставрації Невицького замку.

Радості не було меж, адже на реалізацію проекту було передбачено 10 мільйонів 700 тисяч грн., ще додатково 500 тисяч виділили з обласного бюджету. Всі чекали початку відновлювальних робіт, проте станом на червень 2018 року вони не стартували. Голова ОДА Геннадій Москаль на своєму сайті пояснив причини цієї затримки. Виявляється, прокуратура Закарпатської області подала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду про передачу «безхазяйної нерухомої речі – Невицького замку» у власність Кам’яницької сільради Ужгородського району.

Ще в 2009 році Невицький замок внесено до Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад, тому на момент винесення судом першої інстанції рішення він не був безхазяйним майном. Крім того, прокуратура області, департамент культури облдержадміністрації та обласна рада не були залучені до участі в справі та відповідно проінформовані про час та дату судового розгляду, як і про оскаржуване рішення. Кам’яницька сільрада проігнорувала численні прохання повернути Невицький замок на баланс області, – коментує апеляційну скаргу Геннадій Москаль. Таким чином, допоки суди не закінчаться, роботи не розпочнуть.

Згідно з проектом, руїни Невицького замку мають законсервувати, відремонтувати вежі і провести ще ряд робіт. Півроку вже фактично згаяно, і невідомо коли закінчиться судова тяганина, відповідно, кошти на реставрацію об’єкту надійдуть ще нескоро. Скільки часу залишиться на реалізацію проекту і що встигнуть зробити – також загадка. І знову якщо не байдужість, то незрозумілі амбіції певних осіб зводять нанівець шанс символу Ужгородського району на відновлення.