Як живуть біженці у закарпатському притулку?

Сьогодні обличчя цих дітей усміхнені. Вони охоче спілкуються з аніматорами, обіймаються та тримаються за руки.

 

Для українського суспільства імена цих дітей дещо незвичні. Та для найменших адаптація до нового оточення та культурного середовища проходить значно легше, аніж для дорослих. На камеру більшість говорити не хочуть. Хтось посилається на мовний бар’єр, а хтось просто соромиться. Айан із Сомалі – радше виключення. Дівчина розповіла, що вже 4 роки живе в Україні. Приїхала сюди через військовий конфлікт, який триває на батьківщині ось вже третій десяток років.

Зараз тут живуть 50 дорослих та 22 дитини. До дня біженця у притулку для них організували свято. Найменші мешканці закладу отримали подарунки.

В притулку організували і групу і для вивчення комп’ютерної грамотності: це може знадобитись у роботі. Біженцям та тим, хто цей статус ще не отримав, всіляко допомагають інтегруватися в українське суспільство. Тут їх вчать жити з чистого аркушу. Нерідко мешканці притулку знаходять свою половинку. Також не залишають без правової допомоги, яку вони отримують безкоштовно.

Процес інтеграції для цих людей непростий. Хоч в більшості інший колір шкіри та інша культура, вони мають право на повноцінне життя та мирне небо над головою. І вони як ніхто потребують підтримки та розуміння.